Мавзолей

 Давні правителі різних держав вірили, що коштовності, предмети побуту й навіть тварини, поховані разом з ними, зроблять їхнє існування після смерті таким самим багатим та щасливим, як і під час життя. Але поставало питання, як зберегти всі багатства, які правитель хотів забрати із собою на той світ. Саме тоді й почали зводити величезні гробниці, урочисті та величні, що мали служити справжнім палацом для померлого правителя.

 Такими гробницями були й мавзолеї. А сама назва «мавзолей» походить від імені перського царя Мавзола, який керував містом Галікарнасом і помер у 352 р. до н. е.

 Мавзол одружився зі своєю сестрою Артемісією. Якось він замислився про гробницю для себе та своєї цариці. Мавзол хотів, щоб його гробниця нагадувала всьому світові, яким він був багатим і всемогутнім. І хоча цар помер іще до завершення робіт над гробницею, будівництво не припинилося, ним продовжувала керувати Артемісія.

 Приблизно у 350 р. до н. е. усипальниця була добудована і одержала назву Мавзолей — на честь правителя. Відтоді мавзолеєм називають кожну величну гробницю.